Війна і секс: безпека для тебе і рідних

Кохати і кохатись під час війни – це більш ніж нормально! Але при цьому слід пильнувати за сексуальним здоров’ям. Бо, по-перше, кожен і кожна з нас зараз зовсім по-іншому цінує життя. По-друге, під час нинішніх подій ми особливо переосмислили стосунки і важливість рідних. По-третє, воєнний контекст вимагає більшої безпечності, турботливості, обережності – стосовно соціально небезпечних захворювань, зокрема. Але давайте про все по порядку.

Будь-яка реакція — нормальна

Впродовж останніх місяців кожен з нас зіткнувся з різними думками й відчуттями стосовно сексу. Іноді навіть кожен наступний тиждень чи місяць накриває протилежним до того, що було раніше. Коли психіка перебуває у стані постійної напруги, люди реагують у різний спосіб – тим паче стосовно іншої людини, яка має власні обставини. Також жіноче і чоловіче сприйняття ситуації може відрізнятися. Але в контексті війни йдеться не лише про психосоматику тіла і пригніченість лібідо, а й про ряд інших важливих нюансів, які впливають на сексуальну поведінку і можуть змінювати її.

Будучи в стресовому стані, людський організм активно виробляє гормон кортизол, який в свою чергу впливає на всю ендокринну систему. Водночас знижується рівень статевих гормонів і людина може перестати відчувати збудження – маючи стійке відчуття, що секс загалом не потрібен.

Також багатьом стало близьким почуття провини і з’явилось внутрішнє “табу” на задоволення в час, коли очевидно інші переживають болючі втрати. У частини жінок внаслідок воєнних подій репродуктивна функція може ставитись “на паузу”, — наприклад, зникає менструація. В інших навпаки розвивається гіперсексуальність, основою для чого слугує еволюційний механізм: бажання залишити потомство перед загрозою смерті. А іноді люди використовують секс як спосіб повернути собі відчуття контролю і, зрештою, отримати позитивні емоції. Як зниження так і підвищення лібідо є нормальними реакціями на події, які нині стали реальністю для десятків мільйонів українців та українок.

Слід визнати, що перепон для нормального сексуального життя виникло чимало: фізична та психоемоційна втома, загострення міжособистісних конфліктів, потреба ділити з кимось житло (а отже, відсутність особистого простору), підвищена тривожність, відсутність повноцінного сну, інформація про насильство у новинному просторі — що може вести до повного небажання сексуальної близькості.

Секс продовжується

Попри весь спектр вищеперелічених факторів, кохати і кохатись під час війни нормально, тому життя українців та українок має продовжуватися. І варто пам’ятати, що грамотний підхід до сексуального здоров’я є дуже важливим — це допомагає не лише захистити тіло і психіку, а й гарантувати без перебільшення безпечне і щасливе майбутнє.

Що означає сексуальне здоров’я та які компоненти включає?

  • безпечний секс, що приносить задоволення
  • позитивне й шанобливе ставлення до сексуальності і стосунків
  • відсутність будь-якого примусу, дискримінації чи насильства
  • можливість народжувати дітей
  • свобода вирішувати, коли, як часто і чи взагалі народжувати дітей

Що допомагає підтримувати сексуальне здоров’я на належному рівні? По-перше, це розуміння ризиків незахищеної сексуальної активності. По-друге, вибір і застосування вдалих методів контрацепції. І по-третє, своєчасна профілактика захворювань і якісні медичні послуги.

Чому це особливо важливо в часі війни?

Мусимо розуміти, що війна “відкриває дорогу” соціально небезпечним захворюванням і стимулює їх поширення. По-перше, порівняно з мирним часом суттєво зростає кількість контактів з кров’ю і значно рідше є можливість гарантувати безпечність цих контактів (провести дослідження крові чи забезпечити добру дезінфекцію, до прикладу). Військові, парамедики і медичні працівники перебувають під особливо високою загрозою інфікувань, але також тату чи пірсинг (якщо людина – реципієнт препаратів крові, переливання крові, отримувала травми у ДТП, мала досвід бійки до крові) – це все про ризик. По-друге, зростають масштаби ризикованої сексуальної поведінки: зокрема, йдеться про використання військовослужбовцями сексуальних послуг за винагороду, які часто надаються без належного захисту. Згодом ці військові повертаються до цивільного життя і невиявлені інфекції можуть передаватись далі їх рідним і/чи новим статевим партнерам/кам. По-третє, на жаль, на війні має місце сексуальне насильство, наслідки якого несуть подальшу загрозу як для постраждалих, так і для їхніх близьких.

Не забуваймо також про фактор активної міграції – як внутрішньої, так і зовнішньої: сьогодні неможливо чітко прослідкувати, де і з ким перебувають носії тих чи інших соціально небезпечних захворювань, чи дотримуються відповідного лікування і чи, зрештою, знають про наявність недуги.

На прикладі ВІЛ-інфекції можна побачити, як війна створює нові бар’єри на шляху боротьби з епідемією. Насамперед мова про гуманітарну ситуацію: коли люди опиняються на межі виживання і вимушені турбуватись про евакуацію, пошук їжі чи безпечного місця для сну питання щоденного прийому пігулок відпадає саме по собі. Руйнування медичної інфраструктури, окупація, виїзд медичних працівників створюють умови, за яких проведення діагностики і лікування не є можливим. Також має місце психологічний фактор: люди, які живуть з ВІЛ бояться проявів дискримінації (наприклад, відмови в наданні житла чи роботи) і можуть приховувати свій статус, пересуваючись по країні чи виїжджаючи за кордон.

За даними Центру громадського здоров’я України, щомісячно понад 3 000 внутрішньо переміщених осіб, які живуть із ВІЛ, потребують послуг лікування на новому місці. Знайти лікування від ВІЛ в Україні та за кордоном допомагають онлайн-платформа та чат-бот #АРТпоруч

І наостанок те, що стосується кожного – ослаблений імунітет. Як правило, стрес не минає безслідно, відтак всі ми стаємо більш уразливими до будь-яких вірусів та інфекцій. Тому зараз саме той час, коли потрібно дбати про своє здоров’я в режимі подвійної уважності.

Захворювання, що передаються статевим шляхом 

Коли говоримо про сексуальне здоров’я, то насамперед згадуємо про безпеку. Фактично вона є фундаментом. Безпечний секс передбачає зведення до мінімуму ризику інфікування захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Найефективніше з цим завданням справляються бар’єрні засоби захисту – саме тому найчастіше безпечний секс асоціюється з використанням чоловічих презервативів.

ЗПСШ спричиняються десятками різних вірусів та паразитів і найчастіше серед них зустрічаються: сифіліс, гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, гепатит В, генітальний герпес, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) і вірус папіломи людини. Перші чотири є повністю виліковними, а лікування інших чотирьох дозволяє забрати симптоми та призупинити розвиток захворювання. Більше про це – читайте тут

Як захиститись?

Є три правила, які допоможуть вберегти себе: 

  • проходити регулярні обстеження та тестуватись на інфекції, 
  • користуватись презервативами, 
  • обирати довгострокові взаємно моногамні відносини з партнером/партнеркою, який/яка проходить регулярно тестування на інфекції, що передаються статевим шляхом. 

Подбати про себе і близьких можна (і варто!), легко знайшовши пункти тестування і перевірити себе на наявність ВІЛ та ІПСШ. Це абсолютно безкоштовно й конфіденційно, а за бажанням – навіть анонімно. Саме ви обираєте, що комфортніше: завітати у медичний заклад чи представництво громадської організації. Або ж коли мова про тест на ВІЛ, то можна здійснити замовлення у будь-яке зручне місце з доставкою через “Нову Пошту” (перевірте, будь ласка, чи доступна послуга в даний момент, бо у зв’язку з воєнним станом є труднощі з її реалізацією). 

Тестування на ВІЛ не передбачає жодних попередніх приготувань і при використанні тесту результат стане відомий уже за 15 хвилин – це дуже проста процедура. Слід врахувати, що протягом 3 місяців після інфікування триває так званий “період вікна”, коли антитіла до вірусу ще не виявляються швидкими тестами, але в той же час людина вже може передавати вірус іншим. При регулярному практикуванні ризикованої поведінки (незахищений секс з людиною з невідомим ВІЛ-статусом, кілька статевих партнерів протягом одного року, секс у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння) рекомендовано проходити тестування щонайменше раз в півроку.

Знаємо, що війна позбавляє відчуття контролю – над своїм життям, безпекою, планами, майбутнім. Та навіть в умовах існування зовнішньої загрози, ми повинні повертати контроль над своїм здоров’ям, дбати про себе і акумулювати сили для щасливого майбутнього.

Бережіть себе і рідних!